Розяснення ГТУЮ у Хмельницькій області від 23.09.2015 № 06.1-26/18/3903

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ  У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

вул. Грушевського, 87, м. Хмельницький, 29013, тел/факс. 76-57-49

E-mail: , Код ЄДРПОУ 34838822

     23.09.2015 №  06.1-26/18/3903

Завідувачам державних нотаріальних контор

Приватним нотаріусам області

Щодо спадкової трансмісії

Відповідно до Цивільного кодексу України (ЦК), до складу спадщини включаються права та обов’язки спадкодавця, які не припинилися з настанням його смерті. Одним із майнових прав, яке могло виникнути у спадкоємця, проте не було реалізоване ним, є право на прийняття відкритої на його користь спадщини. Можливість переходу у спадщину права на прийняття спадщини  передбачена ст. 1276 ЦК.

Згідно зі ст. 1276 ЦК, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Тобто спадкова трансмісія передбачає перехід права спадкування (прийняття або відмова від прийняття) від померлого до його власних спадкоємців.

Отже, спадкова трансмісія можлива за наявності двох умов:

1.                     якщо спадщину відкрито (спадкодавець помер)

2.                     слідом за спадкодавцем помирає спадкоємець, не встигнувши у встановлений законом строк прийняти спадщину або відмовитися від неї.

Тобто щоб встановити чи має місце спадкова трансмісія, нотаріус має визначити спочатку, чи встиг спадкоємець прийняти спадщину, та з’ясувати чи не відноситься такий спадкоємець до категорії осіб, які за ЦК вважаються такими, що фактично прийняли спадщину (ч. 3-4 ст. 1268 ЦК):

- спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї;

- малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч. 2 – 4 ст. 1273 ЦК.

За своїм складом спадкова трансмісія включає в собі наступні критерії:

1) смерть закликаного спадкоємця після відкриття спадщини, тобто мають місце два спадкування – після спадкодавця та після спадкоємця;

2) неприйняття спадщини спадкоємцем у зв'язку з його смертю;

3) право спадкоємця на прийняття належної померлому частки спадщини – при цьому спадкувати можуть усі спадкоємці померлого, а не тільки визначена категорія;

4) ці правила діють як при спадкуванні за законом, так і при спадкуванні за заповітом.

Таким чином, за спадковою трансмісією перехід права на спад­кування здійснюється не за правом черговості, а за правом закли­кання до спадщини правонаступника померлого спадкоємця.

Пра­во на прийняття спадщини у разі його виникнення (за трансмісією) реалізується на загальних підставах, із урахуванням строків, встановлених ст. 1270 ЦК. Тобто, коли має місце спадкова трансмісія, нотаріус, який встановив, що спадкоємець не прийняв спадщину, обов’язково повинен звернути увагу на те, скільки часу залишилось до закінчення строку на прийняття спадщини для спадкоємців, які спадкують в порядку спадкової трансмісії. Від цього залежить, коли нотаріус має право видати перше свідоцтво про право на спадщину будь-кому зі спадкоємців, оскільки строк на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії є загальним, але не може бути меншим ніж три місяці. 

Спадкову трансмісію слід відрізняти і від тих випадків, коли закликаний до спадкування спадкоємець подав до нотарі­ального органу заяву про прийняття спадщини згідно зі статтею 1269 ЦК, але не одержав свідоцтво про право на спадщину, тобто встиг прийняти спадщину, але не встиг її оформити. Оскільки в подібних ситуаціях спадкоємець вважається таким, що набув право на спадкове майно, після смерті останнього до його власних спадкоємців переходить не право на прийняття спадщини, а сама спадкова маса.

Відмінності між спадковою трансмісією та спадкуванням за правом представлення такі:

– спадкування за правом представлення настає у тому випадку, якщо спадкоємець помер раніше спадкодавця, а спадкова трансмісія застосовується, якщо спадкодавець помер раніше, але спадкоємець також помирає і не встиг до цього прийняти спадщину;

– спадкова трансмісія поширюється як на спадкування за законом, так і на спадкування за заповітом, тоді як спадкування за правом представлення можливе лише при спадкуванні за законом;

– спадкова трансмісія можлива стосовно будь-якого спадкоємця померлого, а за правом представлення спадкує лише особа, зазначена у статті 1266 ЦК.

Порядок оформлення спадщини в разі спадкової трансмісії звичайний: спадкоємці померлого спадкодавця подають заяву про прийняття спадщини до нотаріуса за місцем відкриття спадщини після спадкодавця, який помер першим.

При визначенні частки спадщини, яка б належала померлому спад­коємцю, застосовується такий самий порядок, як при спадкуванні за правом представлення. Якщо спадкоємців за спадковою трансмісією декілька, частка померлого родича ділиться між ними порівну.

Враховуючи викладене вище, нотаріусу, який приймає заяву про прийняття спадщини чи готує таку заяву для іншого нотаріуса, доцільно з’ясовувати у спадкоємця, що звернувся за засвідченням підпису на такій заяві, всі відомості щодо інших спадкоємців: як тих, які померли раніше, так і тих, які померли пізніше відкриття спадщини, щодо якої заявляються права.  

Начальник управління                                                                                 В.А.Худняк

Ревуцька О.В.

(0382) 70-48-82

e-mail:

Скачати...