Нотаріуси Хмельниччини взяли участь у роботі Міжнародної конференції

Цікаво, плідно та конструктивно — так можна охарактеризувати проведення Міжнародної конференції “Стратегія розвитку нотаріату в Україні як нотаріату латинського типу”, яку 5 вересня цього року організували Нотаріальна палата України спільно з Литовською нотаріальною палатою у місті Києві.

На заході були присутні більше 200 нотаріусів з усіх областей України, президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко, Міністр юстиції України Павло Петренко, інші представники Міністерства юстиції, президент Міжнародного інституту Вищих Нотаріальних студій (Швейцарія) Мішель Мерлотті, а також високоповажний “литовський десант”: Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс, Міністр юстиції Литовської Республіки Мілда Вайнюте, президент Литовської нотаріальної палати Марюс Страчкайтіс, голова Комітету з права та правопорядку Сейму (парламенту) Литовської Республіки Юлюс Сабаткаускас та академік, професор юридичного факультету Вільнюского університету Вітаутас.

Від Хмельницької області у роботі Міжнародної конференції взяли участь 7 представників нотаріальної спільноти, а саме: Вальчук Олена Миколаївна, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу, Голуб Ольга Євгенівна, приватний нотаріус Старокостянтинівського районного нотаріального округу, Довгань Тетяна Михайлівна, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу, Леус Світлана Миколаївна, завідувач Другої Кам’янець-Подільської державної нотаріальної контори, Саварчук Світлана Леонтіївна, приватний нотаріус Кам’янець-Подільського міського нотаріального округу, Твердохліб Галина Григорівна, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу, та Шевцова Ірина Анатоліївна, завідувач Першої Хмельницької державної нотаріальної контори. Атмосфера на Конференції панувала дружня та надзвичайно продуктивна, про що і розповімо.

У вітальному слові президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко відзначив відданість нотаріусів своїй професії, високу суспільну довіру до нотаріату, подякував європейським партнерам за співпрацю та всебічну підтримку, а також зауважив, що прийшов час прийняти нову Концепцію реформування нотаріату в Україні, Кодекс професійної етики та запровадження новітніх цифрових технологій у діяльності нотаріату.

Міністр юстиції України Павло Петренка привітав усіх нотаріусів із минувшим Днем нотаріату та зауважив, що нотаріату слід рухатись від системи радянського типу до нотаріату латинського, однак, не забуваючи при цьому про постійне поліпшення надання нотаріальних послуг. Міністр наголосив на необхідності запровадження передових технологій та взаємодії з базами даних інших державних органів, назвавши у своєму виступі нотаріусів “якісними і добросовісними користувачами електронних реєстрів”.

Також учасників Конференції привітав Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс, який подякував Нотаріальній палаті України за ініціативу профедення конференції, привітав нотаріусів України з минувшим святом, та зауважив, що реформа нотаріату є важливою складовою реформи юстиції взагалі, без чого неможливо забезпечити верховенство права та закону в державі, у тому числі — довіру інвесторів та захист права власності.

Міністр юстиції Литовської Республіки Мілда Вайнюте розкрила історичні аспекти розвитку нотаріату в Литві, а також розповіла присутнім про правове регламентування відносин Міністерства юстиції Литви з Литовською нотаріальною палатою. На початку, вона зауважила, що державний нотаріат був не реорганізований, а ліквідований повністю, при чому у дуже стислі терміни (як сказав один з інших виступачих: “Усі заснули державними нотаріусами, а прокинулись приватними”), але це був фактично довгий і складний процес.

Кожен нотаріус щороку подає річні звіти про свою діяльність та доходи. В свою  чергу, також щорічно до 1 квітня Нотаріальна палата Литви надає звіт про свою діяльність за попередній рік до Міністерства юстиції Литовської Республіки, який (звіт) є, за словами Міністра, “важливим джерелом правотворчої роботи”.

Міністр відмітила дві важливих функції Міністерства юстиції Литовської Республіки щодо нотаріусів: встановлення розмірів винагороди (оплати) нотаріусів та нагляд за їхньою діяльністю. Зокрема, при встановленні розміру винагороди враховуються витрати, ризики та відповідальність нотаріуса.

Щодо нагляду за діяльністю нотаріусів, то регулярні перевірки проводяться один раз у шість років, при цьому, як і в Україні, предметом перевірок не є законність вчинення нотаріальних дій. Натомість, атестацію нотаріусів проводить Нотаріальна палата. Як перевірки, так і атестація можуть бути позачерговими, якщо на це є підстави. У випадку порушення нотаріусом професійної етики або дисципліни, він несе дисциплінарну відповідальність. Аналог нашої Комісії з питань професійної етики НПУ у Литві – це Суд честі нотаріусів, до компетенції якого входить і розгляд справ про зняття нотаріуса з посади (позбавлення свідоцтва).

Далі виступили президент Литовської нотаріальної палати Марюс Страчкайтіс, голова Комітету з права та правопорядку Сейму (парламенту) Литовської Республіки Юлюс Сабаткаускас, президент Міжнародного інституту Вищих Нотаріальних студій (Швейцарія) Мішель Мерлотті та академік, професор юридичного факультету Вільнюского університету Вітаутас Некрошюс, доповіді яких наводимо тезово.

Голова Комітету з права та правопорядку Сейму (парламенту) Литовської Республіки Юлюс Сабаткаускас:

-       Регламентування кількості нотаріусів здійснюється за встановленою в Законі «Про нотаріат Литви» методикою (приблизно 1 нотаріус на 10-15 тисяч населення).

-       Територіальність при вчиненні нотаріальних дій має бути дотримана виключно при веденні спадкових справ, при чому останні можуть передаватись від одного нотаріуса до іншого.

-       Критерії винагороди нотаріуса (оплати) встановлені у вищезазначеному Законі: враховується вартість правочину або іншої нотаріальної дій; її характер; забезпечення фінансової незалежності нотаріуса; ризик та цивільну відповідальність; перехресне субсидіювання (коли за рахунок дорожчих  нотаріальних дій «перекривається» вчинення більш дешевих).

-       Факти, викладені  у нотаріально посвідченому документі, є достовірними та не підлягають доведенню до того моменту, поки не будуть спростовані в суді.

-       З 2013 року нотаріус може вчинити виконавчий напис на будь-якому документі, посвідченому в нотаріальному порядку і за яким виникли грошові зобов’язання.

Президент Міжнародного інституту Вищих Нотаріальних студій (Швейцарія) Мішель Мерлотті: «Питання ідеальної чи необхідної кількості нотаріусів потає у багатьох країнах. Це спричинено суспільними змінами, що відбулись на зламі століть. Раніше обмежений доступ до професії нотаріуса ніким не обмежувався, це вважалось нормальним. Однак, під тиском англо-саксонського лібералізму, який сприймає право як будь-який бізнес, питання кількості нотаріусів та доступу до професії все частіше стає предметом дискусій. При цьому, привілеї, які надаються нотаріусам, часто не знаходять розуміння ані в суспільстві, ані навіть серед колег-юристів. Рішення проблеми має бути, з одного боку, прагматичним, з іншого – враховувати специфічність професії. Проблема регулювання кількості нотаріусів в різних країнах вирішується по-різному. Зокрема, є система чітко фіксованої кількості нотаріусів, але вона є досить негнучкою. З іншого боку, у ряді країн існує повна свобода у вирішенні цього питання (наприклад, Нідерланди, Мальта, Казахстан), але це не відповідає основним принципам нотаріату. Власне, професія нотаріуса погано співіснує з ліберальними принципами. Адже коли нотаріус починає займатись невластивими йому функціями, наприклад, торгівля нерухомістю, управління нерухомістю, він втрачає той захист і ті привілеї, які він має, будучи державним службовцем. Необхідно замінити «фіксовану кількість нотаріусів» на «регульовану кількість», і тільки так зможемо отримати хороший результат. Якщо у нотаріуса недостатньо роботи, отже – недостатньо доходу, він не зможе дотримуватись основних принципів нотаріату – незалежності та об’єктивності. Свобода заснування нотаріальних контор (кількості нотаріусів) оправдана лише у невеликій країні, де також є гарне сполучення. Натомість, у великих країнах це призводить до скупчення нотаріусів у столицях та великих промислових центрах. Щоби цього уникнути, Міністерство юстиції та Нотаріальна палата повинні враховувати економічні, демографічні та інші фактори при дозволі на відкриття нотаріальних контор. Як висновок, - кількість нотаріусів має бути не фіксована, і не необмежена, а – регульована, в середньому: 1 нотаріус на 15 тисяч населення, при цьому, з огляду на різні фактори, її (кількість) слід переглядати раз у 2-3 роки».

Професор юридичного факультету Вільнюского університету Вітаутас Некрошюс:

-       Передумови реформування держнотаріату: його неефективність, корумпованість, дорожнеча для платників податків, абсолютна непристосованість до ринкової економіки.

-       Вибір можливої системи нотаріату: 1) змішана, коли співіснує латинський та державний нотаріат одночасно (найгірший варіант, на думку професора); 2) адвокат-нотаріус; 3) виключно нотаріус.

-       Оскільки нотаріус характеризується як превентивний суддя, кваліфікаційні вимоги до нотаріуса не можуть бути нижчими, ніж до судді.

-       На посаду нотаріуса слід допускати лише асесорів (помічників), бо їм для того, щоби стати нотаріусом «слід поміняти лише крісло».

-       На виконання нотаріальних функцій має бути монополія, гарантована державою.

-       Чи можна частину функцій нотаріусів надати адвокатам? Ні, оскільки у них відсутня неупередженість.

-       Має бути обмежена конкуренція нотаріусів через обмеження їхньої кількості.

-       Міністерство юстиції повинно бачити в нотаріальному самоврядуванні не ворога, а партнера, - і цей шлях у Литві подолано не швидко, приблизно за 10 років.

-       Майже кожному міністру хочеться знизити розцінки та збільшити кількість нотаріусів, - нотаріуси  мають бути готові до цього.

-       Розцінки нотаріусів повинні гарантувати неупередженість нотаріуса, субсидіювання, можливість вести бюро (контору), утримувати помічника, тощо.

-       Вважає, що в Литві не дуже хороша система розцінок, оскільки нею передбачено «великі ножиці» (різниця між найменшою і найбільшою ціною за одну нотаріальну дію).

-       Обов’язкова нотаріальна форма є основою законності цивільного обігу.

-       Підвищена доказова сила нотаріального документа.

-       Доступ нотаріуса до всіх реєстрів – це не право, а його обов’язок.

-       Система відповідальності нотаріуса: цивільна, дисциплінарна, кримінальна.

-       Зараз страхова сума відповідальності нотаріуса в Литві – це 30 тисяч євро. Палата страхує всіх одним полісом.

-       Роль нотаріальної палати у функціонуванні нотаріату: членство та внески, відносини з державними органами, відносини з нотаріусами.

-       Внесок має бути, і не маленький. Нотаріальна палата в Литві не відчуває нестачу в коштах, але водночас  і дуже ефективно виконує свої обов’язки.

-       Членство в Нотаріальній палаті обов’язкове, тут без варіантів.

-       Добре ім’я нотаріусів залежить від них самих.

Президент Литовської нотаріальної палати Марюс Страчкайтіс:

Нотаріуси мають доступ до низки електронних реєстрів. Зокрема – до реєстру недієздатних осіб, кути надходить інформація з судових органів. Також – до реєстру населення (демографічний), який раніше належав до відання Міністерства внутрішніх справ, однак тепер його передали Міністерству юстиції, що сприяє захисту від шахрайства при укладенні та посвідченні правочинів. Також у Литві функціонує Реєстр відкликаних довіреностей, Реєстр шлюбних договорів, Реєстр іпотек, тощо.

Приблизно 30% спадкових справ ведуться на підставі складених заповітів.

Зараз Нотаріальною палатою Литви впроваджується система «електронний нотаріус», на яку палатою витрачено вже більше 100 тисяч євро. При цьому не залучаються ані бюджетні, ані кошти ЄС.

Членські внески нотаріусів дорівнюють 2 або 3 відсотки від доходу (це залежить від його розміру). Несплата внесків більше 3 місяців є підставою для притягнення нотаріуса до відповідальності Судом честі.

На цій «оптимістичній ноті» дозвольте завершити розповідь про Конференцію. Декілька слів про особисті враження: цікаво було почути, що при усій несхожості суспільно-економічної, та й політичної ситуації у наших країнах (все ж таки Литва - член Європейського Союзу), в нас є  спільні проблеми та однакові болючі питання. З іншого боку, деякі наші проблеми, судячи з їхньої реакції на «питання із зали», литовцям не зрозумілі (наприклад, коли дехто з колег задав питання – чому коли два нотаріуси розташовані на одній вулиці на відстані 10 метрів один від одного, і в одного може бути 3 тисячі нотаріальних дій в рік, а в іншого – 30 тисяч, натякаючи при цьому на демпінг та співпрацю з ріелторами, у відповідь прозвучало: значить той, у кого 30 тисяч дій, краще працює з клієнтами, у нього більш спритні помічники, тощо).

Безумовно, що ніякі «варяги» чи інші запрошені гості не побудують за нас систему нотаріату латинського типу в Україні. Однак, обмін досвідом у такій справі є дуже важливим, щоби не віднаходити велосипеди і не тупцювати на граблях. Отож, слід висловити велику подяку Нотаріальній палаті України та Литовській нотаріальній палаті за організацію та проведення Міжнародної конференції “Стратегія розвитку нотаріату в Україні як нотаріату латинського типу”.

П.С. Для тих, хто дочитав до кінця – декілька бонусів: цікавих цитат від доповідачів Конференції:

  «Їдучи центральними вулицями столиці України складається враження, що нотаріусів у Києві більше, ніж аптек».

   «Статистика як бікіні – вона приховує головне».

   «Спільнота нотаріусів має зрозуміти, що незароблений мільйон не так погано, як втрачена довіра та повага».

Тетяна Довгань.